- випливає
- трэба
Українсько-білоруський словник. 2013.
випливає
Смотреть что такое "випливає" в других словарях:
випливання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
випливати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
а — I невідм., с. Перша літера українського алфавіту на позначення голосного звука а . II 1. спол. протиставний. 1) Поєднує речення, протиставлені змістом одне одному; значенням близький до але, проте, навпаки; із част. не (сполучення не ..., а або а … Український тлумачний словник
безпосередній — я, є. 1) Який не має проміжних ланок, здійснюється без посередництва кого , чого небудь; прямий. || Зовсім близький; найближчий. || Який прямо випливає з чого небудь або зумовлює щось. •• Безпосере/днє знання філос. самоочевидне, одержане без… … Український тлумачний словник
Помилки та норми — Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
апостеріорний — а, е, філос., лог. Який випливає з досвіду, оснований на досвіді; прот. апріорний … Український тлумачний словник
довільний — а, е. 1) Нічим не обмежений. 2) Який виникає, здійснюється за власним бажанням. 3) Який не випливає з чого небудь; необґрунтований, позбавлений аргументації. 4) рідко. Те саме, що достатній. || Багатий; великий … Український тлумачний словник
закон — у, ч. 1) про що і без додатка, юр. Встановлене найвищим органом державної влади загальнообов язкове правило, яке має найвищу юридичну силу. || тільки одн., без додатка. Сукупність таких загальнообов язкових правил та державних постанов, що… … Український тлумачний словник
закономірність — ності, ж. 1) Властивість за знач. закономірний. 2) Об єктивно існуючий, постійний і необхідний взаємозв язок між предметами, явищами або процесами, що випливає з їхньої внутрішньої природи, сутності; закон (у 4 знач.). || Основне положення якої… … Український тлумачний словник
либонь — 1) присл. Означає деяку непевність, сумнів у вірогідності висловлюваного; нібито. || Уживається в логічному висновку, що випливає з певних подій чи ситуацій; мабуть. || Уживається для висловлення можливості певної дії, події тощо. || Уживається… … Український тлумачний словник
наслідок — дку, ч. 1) Те, що виходить, випливає з чого небудь; результат. 2) у знач. прийм., з род. в., діал. Уживається для зазначення причини, що дала названі в реченні результати … Український тлумачний словник
